UkrEngRus

“During the past 3 centuries human population has increased tenfold to 6000 million and fourfold in the 20th century

• Cattle population increased to 1400 million (one cow/family) by a factor of 4 during the past century

• There are currently some 20 billion (20,000 million) of farm animals worldwide

• Urbanisation grew more than tenfold in the past century almost half of the people live in cities and megacities

• Industrial output increased 40 times during the past century; energy use 16 times

• Almost 50 % of the land surface has been transformed by human action”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Fish catch increased 40 times

• The release of SO2 (110 Tg/year) by coal and oil burning is at least twice the sum of all natural emissions;

over land the increase has been 7 fold, causing acid rain, health effects, poor visibility and climate changes due to sulfate aerosols

• Releases of NO to the atmosphere from fossil fuel and biomass burning is larger than its natural inputs, causing regional high surface ozone levels

• Several climatically important ”greenhouse gases” have substantially increased in the atmosphere, eg.

CO2 by 40 %, CH4 by more than 100 %.”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Water use increased 9 fold during the past century to 800 m3 per capita / year;

65 % for irrigation, 25 % industry, ~10 % households

It takes 20, 000 litres of water to grow 1 kilo of coffee

11,000 litres of water to make a quarter pounder

5,000 litres of water to make 1 kilo of cheese

1 kg meat → 16000 litres of water

1 kg grain → 1000 litres of water”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альнсу в цілому..*** У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. *** Росія реформує силові структури: відбувається створення Федеральної служби військ Національної Гвардії на базі Внутрішніх військ МВС, Федеральної міграційної служби та Федеральної служби контролю обігу наркотиків.. *** Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування.. ***

inform securityМарутян Р.Р.


Інформаційна політика України в сфері національної безпеки потребує невідкладного перегляду та впорядкування,  вона повинна бути спрямована на захист національних інтересів та забезпечення національної безпеки. 

Однією з найбільш значущих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері є здійснення іноземними державами негативного інформаційно-психологічного впливу на суспільну свідомість громадян України та світову громадськість через проведення інформаційних акцій та кампаній, спеціальних інформаційних операцій. Це відбувається шляхом систематичного поширення тенденційної, неповної або упередженої інформації про Україну та політичні процеси що відбуваються на її теренах. Все це  впливає на зовнішню та внутрішню політику нашої держави, псує її міжнародний імідж, а також має під собою політичне та економічне підґрунтя. Метою даних інформаційних операцій є забезпечення власних національних інтересів інших держав.

З огляду на зазначене, в найближчій перспективі вбачається за доцільне здійснити низку заходів:

у короткостроковій перспективі:

Верховній Раді Україні:

1.         У зв’язку з відсутністю в національному законодавстві чіткого визначення терміну «критична інфраструктура», і як наслідок, відсутність переліку об’єктів такої категорії, ввести у вітчизняне законодавство терміни: «об’єкти критичної інформаційної інфраструктури» (інформаційні системи органів державної влади, автоматизовані системи управління військами і зброєю, інформаційні системи управління правоохоронних структур, інформаційні системи управління промисловими об'єктами, програмно-технічні комплекси мереж зв'язку, інформаційні системи фінансової та банківської діяльності, інформаційні систем управління транспортом, водо-, енерго-, та теплопостачанням) шляхом внесення змін до Закону України «Про основи національної безпеки України». Основним актом, що регламентує сферу захисту критичної інфраструктури має стати окремий Закон України «Про критичну інфраструктуру», в якому було б доцільно покласти на Кабінет Міністрів України завдання із розроблення Положення про процедуру включення об’єктів до переліку критично важливих об’єктів інфраструктури України. Існує також проблема захисту інформації, яка обробляється в автоматизованих системах технологічного управління об'єктами критичної інфраструктури.

2.         Врегулювати питання забезпечення кібернетичної безпеки України. Протягом 2012-2013 років у Верховній Раді України було зареєстровано 3 законопроекти щодо кібернетичної безпеки України: розроблений Міністерством внутрішніх справ законопроект України "Про внесення змін до Закону "Про основи національної безпеки України щодо кібернетичної безпеки", поданий групою народних депутатів законопроект "Про кібернетичну безпеку", поданий народним депутатом Деркачем проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення кібернетичної безпеки". Цим законопроектом передбачається визначити правові та організаційні засади забезпечення кібернетичної безпеки України, основоположні принципи державної політики у сфері кібернетичної безпеки, національної системи кібербезпеки, а також повноваження суб'єктів забезпечення кібербезпеки

Держкомтелерадіо України, як головному органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах тощо, доручити:

1. Забезпечити контроль за об’єктивним та своєчасним висвітленням подій, що відбуваються в наші державі всіма підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління (зокрема через наявні іномовні канали - «Всесвітню службу «Українське телебачення і радіомовлення», «Перший Ukraine» та інформаційне агентство - «Укрінформ»);

2. Започаткувати спільну роботу з «Freedom House», «Репортерами без кордонів» та іншими правозахисними організаціями щодо виявлення випадків порушення прав журналістів та широкого інформування про такі випадки українську та світову спільноту, зокрема через світові ЗМІ та дипломатичні канали;

3. Розробити та укласти угоди про співпрацю між Першим національним каналом України (супутниковим телеканалом «Перший Ukraine») та провідними світовими телеканалами задля взаємного обміну інформацією;

4. Розпочати переговорний процес щодо кооперації в сфері обміну інформацією та співпрацю між іномовними службами України та заінтересованими державами, зокрема щодо можливості створення спільної іномовної міждержавної медіа-корпорації у складі телерадіокомпанії (за зразком «Euronews» чи МТРК «Мир») та транснаціональної агенції новин (на кшталт пан-африканського інформаційного агентства ПАНА), орієнтованої на об’єктивне інформування світової спільноти про ситуацію на пострадянському просторі;  

МЗС України доручити: 

5. Посилити роботу з представниками української діаспори, об’єднання українців за кордоном. Мета - розповсюдження об’єктивної інформації та спростування дезінформації про ситуацію в Україні.

6. Звернутися до своїх закордонних колег з проханням сприяти об’єктивному висвітленню подій в Україні, зокрема шляхом надсилання в нашу державу власних кореспондентів.

7. Посилити роботу щодо створення/найму впливових національно-культурних та лоббистських інститутів і структур з просування українських національних інтересів у Європі та США. 

Міністерству Оборони та МВС України:

8. Посилити охорону ОДТРК, особливо у Миколаївській, Херсонській, Одеській, Донецькій, Луганській, Харківській областях та у місті Київ.

9. Організувати медіа-супровід проведення АТО, журналістам (перш за все, іноземним) забезпечити їх постійне перебування на місці бойових дій.

10. У разі відключення телекомунікаційних об’єктів, замінити об’єкти Концерну РРТ армійськими телекомплексами - польовий видавничих комплекс (АТМ-83), рухливий студійний комплекс (ПСК-84) (російський аналог - модернізований комплекс БПК-63МКЛ, АТОФ-97) та забезпечити їх роботу. 

Раді національної безпеки і оборони України:

11.Винести на найближче засідання питання забезпечення інформаційної безпеки.

12.Апарату РНБОУ розглянути питання щодо створення при ньому Міжвідомчої робочої групи з метою розробки пропозицій та підготовки внесення питання інформаційної та кібербезпеки до перспективного плану засідань РНБОУ.

13.Посилити контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки та оборони України, яке стосується розробки плану дій щодо створення національно захищеної операційної системи і антивірусу та затверджене Указом Президента України про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України.

14.Розглянути можливість запровадження інституту воєнної цензури під час проведення АТО та під час правового режиму воєнного стану.  (Використати досвід США та Ізраілю) 

Службі безпеки України:

15.Провести оцінку вразливості об’єктів можливих терористичних посягань щодо кіберзагроз. 

Адміністрації Держпецзвязку та захисту інформації України:

16.Розглянути організаційні та технологічні можливості створення мережі обміну інформацією про загрози критично важливим об’єктам інформаційної інфраструктури

17.Інформувати та консультувати громадськість та керівництво промислових підприємств з питань кібербезпеки та нових загроз щодо елементів інформаційних систем.

18.Розробити та впровадити стандарти у сфері кібербезпеки, особливо для автоматизованих систем управління на об’єктах критичної інфраструктури.

19.Розробити загальносистемний базовий законодавчий акт, що буде відображати єдину концепцію захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності, в інформаційно-телекомунікаційних системах та на об'єктах протидії технічним розвідкам. 

Кабінету Міністрів України

20.Створити єдиний державний орган для контролю та державного регулювання сфери інформаційної безпеки. У відповідь на виклики, які сьогодні стоять перед Україною, та на виконання рішення РНБО, затвердженого та введеного в дію указом виконуючого обов'язки Президента від 1 Травня 2014 року № 449 "Про розробку проекту Закону України "Про кібернетичну безпеку",  Кабінету Міністрів негайно потрібно розглянути та  прийняти на своєму засіданні рішення щодо створення відповідного органу. В найкоротші терміни затвердити структуру, повноваження та компетенцію цього органу, визначити цілі та завдання, наділити достатнім фінансовим, матеріально-технічним та кадровими ресурсами. 

 

в середньостроковій перспективі: 

 

Держкомтелерадіо України доручити:

21.Розробити, з урахуванням досвіду провідних країн, концепцію реформування наявного державного іномовного ресурсу в дієвий інструмент провадження національної інформаційної політики за кордоном. 

В такій концепції вбачається за доцільне передбачити:

- збереження іномовних ЗМІ у підпорядкуванні державі, в процесі запланованого реформування державних теле- та радіоорганізацій;

- створення українського порталу ІноЗМІ, що може бути реалізований як державно-приватне партнерство. Мета - адекватний та своєчасний переклад міжнародних ЗМІ, доступний українською та російською мовами, що уможливить ефективніше протистояння фальсифікаціям. На момент утворення порталу укласти угоди з тими медіа-організаціями, інформаційними агентствами, Інтернет-виданнями (ГлавРед, Українська правда, Спільно бачення тощо), що вже мають відповідну рубрику, та дублювати її зміст на об’єднаному порталі.

- об’єднання наявних державних іномовних служб у медіа-холдинги (на кшталт «BBC World Service» чи «Russia Today»), що включатиме канали телебачення, радіомовлення та Інтернет-мовлення, задля централізованого формування та розповсюдження необхідної інформації про Україну.

- введення заборони на видачу ліцензій на господарську діяльність у сфері телекомунікацій (в тому числі й на право використання радіочастот) юридичним особам с іноземним (в тому числі російським капіталом) більшим ніж 20%.

- забезпечення необхідним фінансуванням - для створення якісних конкурентоздатних програм, формування та функціонування необхідної кількості мовних редакцій (при цьому важливим є те, якою бачать Україну не тільки російська та західна, але й східноєвропейська аудиторії), збільшення часу трансляції програм, з метою розширення зарубіжної аудиторії та підвищення її рівня довіри.

- Налагодження співробітництва між телекомпанією CNN та Першим національним каналом України шляхом підписання низки договорів про співпрацю (на кшталт такого що був підписаний між Інтером та CNN) задля взаємного обміну інформацією.

- Створення інформаційно-аналітичного центру, який координуватиме зусилля зацікавлених органів державної влади і громадськості у сфері захисту інформаційної безпеки (на базі державного агентства «Укрінформ»), який повинен стати не лише аналітичним майданчиком, що виявлятиме загрози, акумулюватиме меседжі центральних органів виконавчої влади і ретранслюватиме їх інформаційним агенціям, але й штабом, який оперативно й адекватно реагуватиме на ворожі дії в українському інформаційному просторі.

- Реорганізування ДТРК «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» в окрему спеціалізовану структуру іномовлення для забезпечення мовлення за кордон, зокрема англійською та російською мовами.

- Створення системи комплексного і регулярного фахового моніторингу матеріалів популярних аудіовізуальних та друкованих ЗМІ, а також популярних Інтернет-ресурсів з метою вчасного припинення протиправної діяльності із поширення закликів до насильницької зміни або повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканість, пропаганди війни, сепаратизмі і тероризму. (Держкомтелерадіо спільно з Нацрадою)

- Об'єднання каналів УТР і Перший Ukraine, створення україноцентричних російськомовних телерадіоканалів.

- Вжиття заходів, спрямованих на посилення політики державного протекціонізму щодо національних мовників, зокрема розглянути питання законодавчого визначення пріоритетності ліцензування частотних каналів для цілей державного (суспільного) мовлення.

 

 В умовах ескалації загроз, що постали перед Україною в інформаційній сфері, актуалізується проблема забезпечення проведення єдиної інформаційної політики та формування єдиного інформаційного простору на території держави. Інформаційні меседжі від представників органів державної влади повинні сприйматися як офіційна позиція України щодо всіх подій, які відбуваються в контексті російсько-українського протистояння. Ця позиція має бути лаконічно сформульованою, чіткою і зрозумілою. 


Р.Р.Марутян, кандидат історичних наук, доцент кафедри національної безпеки НАДУ при Президентові України