UkrEngRus

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

За час свого існування людство безповоротно знищило біля 300 млрд. т кисню, замінивши його шкідливими сполуками, з яких кисень вже не може утворитися.

На Землі приведено у повну непридатність для ведення сільського господарства 1,5 – 2,0 млрд. га раніше родючих ґрунтів.

В результаті антропогенної діяльності температура атмосфери з початку XХ сторіччя зросла приблизно на 2 – 3 градуси за Цельсієм.

Наша цивілізація за станом технологій, можливостями біосфери досягла критичної межі через перенаселеність планети.***

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

В Україні протягом року в атмосферу надійшло 6,7 млн.т забруднюючих речовин, на підприємствах України утворилось 419,2 млн. т небезпечних відходів. З природних водних об’єктів України забрано 14,8 млрд. м3 води, у водойми скинуто 1,7 млрд. м3 забруднених стоків.

Різко знизився загальний рівень здоров’я населення України. У 2015 році  померло 594 тис. 800 осіб, народилось 411 тис. 800 осіб.

Україна віднесена до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз.

В Україні ВІЛ-інфіковані 185 147 осіб, хворі на СНІД 38 455 осіб.***

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

Зростання обсягів нелегальної міграції в Україну становить реальну загрозу для суспільної безпеки. Україна входить у першу п’ятірку країн, де проживають міжнародні мігранти (6,8 млн. осіб).

Нелегальні мігранти здійснюють на території України кримінальні злочини, загострюють санітарно-епідеміологічну ситуацію.

Зростає рівень криміналізації суспільства. В Україні протягом 2015 року виявлено 5 млн. 651 тис. 824 злочина, засуджено 947тис. 983 особи.***

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

В Україні порушуються права і свободи людини. Правоохоронними органами застосовуються необґрунтовані затримання та арешти.

Широко розповсюджене незаконне насильство для отримання зізнання у скоєнні злочину.

Порушуються права власності, зокрема, незаконні захвати земель або іншої власності всупереч закону.

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альянсу в цілому..***У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. ***Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування..***Євросоюз створить новий Генеральний директорат з питань оборони, промисловості та космосу для допомоги у фінансуванні, розвитку та розгортанні збройних сил..***

 

There are no translations available.

1234

В той час, коли Збройні Сили України, Національна гвардія України, Державна Прикордонна Служба України, військові підрозділи, створені патріотами України, захищають рідну землю від російської агресії, ціла армія чиновників в органах державної влади протягом всього періоду воєнного конфлікту пасивно спостерігає за бойовими діями. Військові з зони проведення АТО вже неодноразово звертали увагу на низку проблем, які не вирішуються владою у Києві, зокрема пов’язаних із забезпеченням підрозділів, що ведуть бойові дії, визначенням статусу підрозділів, створених добровольцями та їх соціальним захистом.

Слід зазначити, що окремі посадові особи та політики, ініціативні громадяни та неурядові організації роблять неймовірні зусилля щодо вирішення проблем національної безпеки і оборони нашої держави. Проте, в умовах протидії агресії на захист національних інтересів, суверенітету та цілісності держави повинен злагоджено працювати весь державний апарат.

Для того щоб активізувати армію розгублених чиновників, в першу чергу необхідно уточнити їх завдання в сучасних умовах і визначити чіткі терміни їх виконання. На нашу думку, слід починати з уточнення законодавчої бази у сфері національної безпеки і оборони. Чотири місяці триває російська агресія, яка докорінно змінила воєнно-політичну обстановку навколо України. Агресор завдає ударів по всіх сферах нашої життєдіяльності, в тому числі по всіх чутливих галузях економіки, а державний апарат намагається в пожежному режимі реагувати на виникаючі загрози, тоді як проблема є комплексною і глобальною.

В першу чергу уточнення потребує Закон України «Про основи національної безпеки України». Необхідно переглянути ст.7 цього закону «загрози національним інтересам і національній безпеці України»  в усіх сферах, а особливо, що стосується загроз у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону. Треба розмежувати ці сфери, оскільки це впливає на завдання і функції різних суб’єктів забезпечення національної безпеки і оборони. В кожній сфері слід визначити реальні, виявлені на теперішній час загрози. На нашу думку, в існуючій редакції цього Закону приведені, навіть, не загрози, а деякі фактичні наслідки неефективної воєнної політики і політики захисту кордону. Необхідно й суттєво доповнити перелік загроз в інформаційній сфері. В цілому, в усіх сферах діяльності держави треба не тільки уточнити загрози, а й визначити їх пріоритетність. У ст.8 закону треба чітко визначити основні напрями державної політики з питань національної безпеки. Удосконалення цього закону дасть перший поштовх для активізації роботи суб’єктів, відповідальних за національну безпеку і оборону держави.

Враховуючи те, що конфлікт між Росією і Україною вплинув не тільки на національну, регіональну, а й світову систему безпеки в цілому, необхідно невідкладно внести зміни до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», зокрема, що стосується дотримання Україною політики позаблоковості. Україна повинна використовувати всі можливості міжнародної системи безпеки, входити до будь-яких союзів, брати участь у необхідних для оборони країни системах колективної безпеки, створювати нові союзи, блоки, коаліції з іншими державами для захисту спільних інтересів і запобіганню агресії з боку Російської Федерації. В першу чергу це стосується пострадянських країн, які потерпають від агресивної політики Кремля. Визначення конкретних термінів реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики в період загострення воєнно-політичної ситуації, зобов’яже органи державної влади вжити конкретних дієвих заходів за напрямками своєї діяльності.

Воєнна доктрина України в редакції, що введена Указом Президента України від 8.06.2012 року, носить суто теоретичний характер, не відповідає воєнно-політичній обстановці сьогодення, не вказує на джерела, масштаби і характер загроз у воєнній сфері. А відтак невірно визначає шляхи підготовки держави до збройного захисту та застосування воєнної сили. Воєнна доктрина України повинна визначити умови переведення держави у стан війни та принципів побудови її оборони, виходячи з обстановки, що склалася. Прийняття нової воєнної доктрини України є актуальним саме з огляду на те, що Росія в своїй воєнній доктрині вже наголосила на можливості застосування воєнної сили для захисту своїх співвітчизників, які знаходяться за межами Російської Федерації. Це положення РФ зараз і реалізовує шляхом агресії проти України. Нова воєнна доктрина України повинна врахувати й територіальні претензії до України, не тільки з боку Росії, а й деяких політичних сил інших сусідніх держав, врахувати зміни, що відбуваються в міжнародній системі безпеки та інші фактори.

Прийняття нової воєнної доктрини змусить органи державного управління, відповідальні за оборону держави, переглянути не тільки Закон України «Про оборону України», а й взагалі провести нове оборонне планування та розробити нові плани застосування Збройних Сил України та інших військових формувань, активізувати свою роботу у відповідності до реальних загроз у воєнній сфері.

Перелік законодавчих актів, які потребують уточнення чи переробки з метою активізації роботи державного апарату щодо вирішення питань національної безпеки і оборони можна продовжувати, але першочерговими, на нашу думку, мають стати саме  вищезазначені державні акти.

Уточнення законодавчої бази у сфері національної безпеки і оборони не варто покладати лише на міністерства і відомства, в яких чиновники не зацікавлені ставити собі додаткові конкретні завдання і визначати терміни їх виконання. Це можливо зробити ефективно і в короткий термін силами апарату РНБО України і секретаріату Президента України з подальшим введенням в дію указами Президента України.

 

Шановні бюрократи і чиновники, любіть Україну!

Не тримайтесь за посади на яких ви не вмієте або не хочете працювати!


 

Валерій Садовський, Голова Правління Асоціації розвитку та безпеки