UkrEngRus

“During the past 3 centuries human population has increased tenfold to 6000 million and fourfold in the 20th century

• Cattle population increased to 1400 million (one cow/family) by a factor of 4 during the past century

• There are currently some 20 billion (20,000 million) of farm animals worldwide

• Urbanisation grew more than tenfold in the past century almost half of the people live in cities and megacities

• Industrial output increased 40 times during the past century; energy use 16 times

• Almost 50 % of the land surface has been transformed by human action”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Fish catch increased 40 times

• The release of SO2 (110 Tg/year) by coal and oil burning is at least twice the sum of all natural emissions;

over land the increase has been 7 fold, causing acid rain, health effects, poor visibility and climate changes due to sulfate aerosols

• Releases of NO to the atmosphere from fossil fuel and biomass burning is larger than its natural inputs, causing regional high surface ozone levels

• Several climatically important ”greenhouse gases” have substantially increased in the atmosphere, eg.

CO2 by 40 %, CH4 by more than 100 %.”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Water use increased 9 fold during the past century to 800 m3 per capita / year;

65 % for irrigation, 25 % industry, ~10 % households

It takes 20, 000 litres of water to grow 1 kilo of coffee

11,000 litres of water to make a quarter pounder

5,000 litres of water to make 1 kilo of cheese

1 kg meat → 16000 litres of water

1 kg grain → 1000 litres of water”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альнсу в цілому..*** У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. *** Росія реформує силові структури: відбувається створення Федеральної служби військ Національної Гвардії на базі Внутрішніх військ МВС, Федеральної міграційної служби та Федеральної служби контролю обігу наркотиків.. *** Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування.. ***

mar fМарутян Р.Р.


Вивчення і аналіз культурних аспектів міжнародної співпраці в питаннях забезпечення безпеки є актуальною темою сьогодні. 

  

 

Сучасний світ характеризується поглибленням глобальних, національних і регіональних протиріч, які роблять істотний вплив на світову політику, систему міжнародної безпеки й стають причиною найрізноманітніших соціальних конфліктів. Основою даних конфліктів все частіше стають не лише питання економічного, соціального або військово-політичного розвитку, але і проблеми, що виникають в процесі міжкультурної взаємодії. Саме тому, для теорії і практики національної безпеки, стає актуальним проблема подальшої розробки інструментарію міжкультурної комунікації.

У історії міжнародних відносин прикладом складнощів в міжкультурній комунікації сталі події скіфсько-персидської війни (тлумачення послання скіфів персидському цареві Дарію), що були описані  Геродотом в четвертій книзі «Історії». Одного дня скіфський цар Ідантірс послав персидському цареві вельми дивні дарунки: миша, жаба, птиця і п'ять стріл. Дарій розтлумачив значення цих підношень в найбільш вигідний для себе спосіб. Він вирішив, що скіфи готові до беззастережної здачі – що вони віддають йому своюземлю (оскільки миша живе в землі і харчується злаками, як і людина); водні джерела (оскільки жаба живе у воді); своїх коней (яких символізує птиця, що втілює собою свободу. До того ж, коні були найкоштовнішим майном скіфів). П'ять стріл, на думку Дарія, означали, що скіфи складають свою зброю. Проте один з соратників Дарія, Гобрій розтлумачив послання скіфського царя іншим чином: «Якщо ви перси, не відлетите, як птиці, або не сховаєтеся, як миші і жаби в землі абоу воді, то ніколи не побачите своєї батьківщини, тому що загинете під нашими стрілами»[2,с.65]. Подальші історичні події, що відбулися, переконали Дарія, що Гобрій виявився правий і друге тлумачення було правильнішим. А приклад, наведений Геродотом, і зараз служить вказівкою на те, як важливо правильно прочитувати культурні коди, що містяться в посланні суперника.

Вивчення і аналіз культурних аспектів міжнародної співпраці в питаннях забезпечення безпеки є актуальною темою й сьогодні. Для роботи в умовах багатонаціональних миротворчих операцій фахівцям сектора безпеки необхідно уміти знаходити спільну мову з представниками різних культур, щоб добитися загальних цілей на основі ефективних комунікацій[1,с.1]. Актуальність даного питання обумовлена також тим, що в сучасній складній системі міжнародних відносин субнаціональні актори часто стають причиною конфліктних ситуацій. В зв'язку з цим, завдання соціокультурного аналізу полягає у виявленні даних конфліктних ситуації в їх латентному стані (до моменту ескалації конфлікту), що дозволить ефективно протистояти викликам і загрозам міжнародній безпеці. Сьогодні перед структурами сектора безпеки багатьох країн світу, особливо тих, що є учасниками миротворчих операцій (і Україна тут не виключення) актуальним стає питання про те, яка роль соціокультурного аналізу в процесах аналітичного забезпечення зовнішньої політики і політики національної безпеки.

У контексті вищесказаного актуальною проблемою сучасної системи забезпечення національної безпеки стає створення нових методів інформаційно-аналітичної роботи, заснованих на аналізі культурного середовища. Складні соціальні феномени, такі як зростання населення, всесвітня економічна інтеграція, революція в інформаційно-комунікаційній сфері потребують формування нового інструментарію аналітичної роботи структур сектора безпеки.

Одним з таких інструментів є соціокультурний аналіз.

У сучасній системі аналітичного забезпечення національної безпеки соціокультурний аналіз вбудований в традиційний інформаційно-аналітичний процес, що заснований ще на державно-центричних концептах, закладених в роки «холодної війни», метою яких є вивчення чинників, що забезпечують стабільність держави і цілісність її території.

Зростаюча взаємозв'язана і взаємозалежність сучасних загроз національній безпеці, таких як кіберзлочинність, тероризм, транснаціональні кримінальні угрупування і навіть гуманітарні кризи, диктують необхідність зміни основоположних концепцій інформаційно-аналітичного забезпечення національної безпеки на нові людино-центричні концепти, які покликані досліджувати причини політичних змін в суспільстві[3, с.120]. Тобто бути повинні стати своєрідним «соціальним радаром» з визначеним рівнем глибини деталізації, що дозволить політичним лідерам приймати зважені рішення щодо посилення впливу в тому або іншому конфліктному регіоні ще до загострення кризи.

Основними об'єктами сучасного соціокультурного аналізу повинні стати: ментальність населення регіону, причини, по яких населення підтримує або не підтримує уряди своїх країн, національне, соціально-політичне, релігійне і культурне середовище, а також чинники, що впливають на суспільну думку населення.

Досвід США.

Результати операцій в Афганістані, Іраку, контртерористичних акцій по всьому світу, а також події «Арабської весни» укріпили думку аналітиків розвідувальних структур США про необхідність ретельного аналізу соціокультурного середовища в районах майбутніх військових операцій. Досвід даних спецоперацій останніх років наочно показав, що недооцінка людського чинника дуже дорого обходиться державі. Після переходу конфлікту у відкриту фазу вже пізно запускати процес вивченнянаселення і його соціокультурних особливостей. Оптимальним, на думку американських дослідників Майкла Т. Фліна, Джеймса Сисько, Девіда К.Ілліса[4], вважається управління кризою «доки не грянув грім», тобто до моменту його ескалації. На латентній стадії конфлікту набагато дешевше здійснювати доступ до інформаційних ресурсів. Автори посилаються на міжнародне право, де під державним суверенітетом розумієтьсяневтручання у внутрішні справи інших держави, проте, згідно з Індексом держав, що не відбулися, близько 20 % всіх державних утворень на планеті або вже визнані державами (failed states), що не відбулися, або знаходяться на межі включення в даний список. Одночасно з цим, саме на території таких країн і формуються суб'єкти, що несуть потенційні погрози національним інтересам США.

В зв'язку з цим Міністерство оборони США і «розвідувальне співтовариство» створили цілий ряд організацій, які повинні зайнятися саме соціокультурним аналізом:

- Рада з вивчення Соціокультурних можливостей при Міністерстві оборони, 

- Система по вивченню людських ресурсів

- Відділ по вивченню населення при Центральному командуванні США.

Таким чином, «розвідувальному співтовариству» залишилося лише запустити процес вбудовування соціокультурного аналізу в класичний інформаційно-аналітичний процес.

Аналітики Центру Стратегічних Досліджень США Ентоні Кордесмен і Ніколас Яроша вважають, що сучасні конфлікти більшою мірою пов'язані з протиборством в області ідей і управління, а не прямого збройного конфлікту між державами. Тому, на їх думку, об'єктами соціокультурного аналізу можуть стати[4]:

-рівень безробіття;

-відсоток громадян країни, зайнятих некваліфікованою працею або працею, що не відповідає їх кваліфікації;

-система розподіл доходів в державі;

-прибутковість державного сектора;

-перешкоди для зростання і розвитку економіки;

-кількісні показники спецслужб і поліції і аналіз їх функцій;

-якість керівної еліти.

Американські дослідники приходять до висновку про те, що державно-центричний аналіз, використовуваний ще з часів «холодної війни», вже не відповідає вимогам сучасної політичної обстановки, багато в чому через те, що етнічні групи і етноси, як субнаціональні актори, стали грати велику роль в політичному житті своїх країн.

Розвідувальні структури США пропонують вирішити це завдання за допомогою засобів так званого Конфліктного Контінууму (The Conflict Continuum). Автори теорії Конфліктного Контінууму (КК) (рис.1) зазначають, що на відміну від традиційного аналізу, який спирається на кількісні показники, такі як показники ВВП або кількість мотострілкових батальйонів, соціокультурний аналіз має на увазі глибше вивчення культурних, соціальних і інших особливостей населення країни. Не дивлячись на складнощі завдання, цей тип аналізу має бути інтегрований в систему КК.

До недавнього часу розвідувальні структури США користувалися наступною концептуальною схемою аналітичної роботи - «здобуття первинної інформації – спостереження – ретельне вивчення» “ISR”), яка виконувалася по алгоритму «знайти – закріпитися – завершити операцію» («find–fix–finish»). На думку американських військових аналітиків вона має бути замінена на довгострокову аналітичну модель «вивчення – спостереження – здобуття інформації прикладного характеру» («reconnaissance – surveillance – intelligence» “RSI”), що діє по алгоритму «отримати відомості – проаналізувати – залучити» («understand – analyze – engage»)[4].

RSI є парадигмою, розробленою спільно Метью Пулсом з Командування сил спеціальних операцій США і Киром Хатчинсоном з командування розробки принципів сухопутних операцій США для інтеграції соціокультурного аналізу в структуру аналітичного супроводу політики національної безпеки. Як відзначають автори, отримати інформацію про населення до виникнення конфлікту набагато дешевше і легше, оскільки норми і ментальність вкорінена в традиціях і історії, доступ до якої майже завжди відкритий.

Перша фаза RSI відноситься до розуміння світоглядних основ, що превалюють у місцевого населення. Друга фаза має на увазі використання методів соціальних наук, зміна базовою ліній аналізу, визначення соціокультурних трендів, на які, на думку аналітиків, варто звернути пильну увагу. Крім того на цій фазі необхідно виявити, які протиріччя мають тенденцію до посилювання і яким чином вони можуть сприяти здійсненню національних інтересів США в даному регіоні. Також важливим моментом, на думку колективу авторів, є використання нетрадиційних джерел інформації, тобто даних від приватного сектора і наукового співтовариства, соціологічних опитувань і перепису населення, статистику від міжнародних маркетингових компаній.

RSI пропонує концептуальні основи інтеграції соціокультурного аналізу в розвідувально-аналітичний процес, а також визначає, які кадрові ресурси і в якій кількості будуть необхідні для його нормального функціонування.

В цілому ідея полягає у тому, що перед «розвідувальним співтовариством» ще на початковій стадії конфлікту, ще до того як він може перейти у військову стадію, постає важливе завдання по встановленню джерел інформації про соціально-культурну ситуацію у країні. Ці джерела можуть включати: держави-партнери,  наукове співтовариство, компанії приватного сектора і соціальні мережами. Саме вони, на думку авторів теорії КК, повинні забезпечити безперешкодний доступ до інформації про повсякденну суспільну дійсність. На основі цих даних повинні вивчатися культурні, соціальні та інші особливості життя місцевого населення.

 Відповідно до отриманих знань, за результатами соціокультурного аналізу, має бути збудована базова лінія Конфліктного Континууму. Пізніше, «розвідувальне співтовариство» може інформувати осіб, що приймають рішення, про найбільш ефективні дії з боку США, які не йтимуть врозріз зі світоглядом і ментальністю місцевого населення. По закінченню конфлікту, знов створені інститути влади не повинні входити в протиріччя з соціокультурними принципами життя населення. Недооцінка важливості вивчення ментальності народів, а саме його світогляди, превалюючих норм життя і самосвідомості стали причинами невдалого будівництва нових інститутів влади в постконфліктних країнах (виводи Оперативного Командування США). Саме тому «розвідувальне співтовариство», ґрунтуючись на соціокультурному аналізі, повинне виробити найбільшжиттєздатні варіанти подальшого постконфліктного розвитку даної країни.

Таким чином, соціокультурний аналіз стає актуальним елементом системи інформаційно-аналітичного забезпечення національної безпеки, яка повинна концентруватися на інноваційних засобах і технологіях, здатних відповідати викликам сучасного конфліктного середовища і забезпечувати осіб, що приймають рішення, нелінійними і цілісними варіантами вирішення складних завдань.

 

Література:

1.Гарин А. Межкультурная компетентность в вопросах национальной безопасности /А.Гарин. – Гармиш-Партенкирхен, 2011. – 158 с. 

2.Геродот. Історії в дев'яти книгах. К.: Наукова думка, 1993.– 576 с. 

3.Рябова Е.Л. Межкультурное взаимодействие в современном мире // Е.Л. Рябова, Л.О. Терновая. – Учебное пособие. – Москва, Этносоциум, 2011. – 374.

4.Michael T. Flynn, James Sisco, David C. Ellis Left of Bang: The Value of Sociocultural Analysis in Today's Environment. – Режимдоступу: http://www.ndu.edu/press/left-of-bang.html.

 

Марутян Р.Р.  к.і.н., доцент, тел. моб. (050)525-75-99, кафедра національної безпеки, Національна академія державного управління при Президентові України