UkrEngRus

“During the past 3 centuries human population has increased tenfold to 6000 million and fourfold in the 20th century

• Cattle population increased to 1400 million (one cow/family) by a factor of 4 during the past century

• There are currently some 20 billion (20,000 million) of farm animals worldwide

• Urbanisation grew more than tenfold in the past century almost half of the people live in cities and megacities

• Industrial output increased 40 times during the past century; energy use 16 times

• Almost 50 % of the land surface has been transformed by human action”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Fish catch increased 40 times

• The release of SO2 (110 Tg/year) by coal and oil burning is at least twice the sum of all natural emissions;

over land the increase has been 7 fold, causing acid rain, health effects, poor visibility and climate changes due to sulfate aerosols

• Releases of NO to the atmosphere from fossil fuel and biomass burning is larger than its natural inputs, causing regional high surface ozone levels

• Several climatically important ”greenhouse gases” have substantially increased in the atmosphere, eg.

CO2 by 40 %, CH4 by more than 100 %.”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Water use increased 9 fold during the past century to 800 m3 per capita / year;

65 % for irrigation, 25 % industry, ~10 % households

It takes 20, 000 litres of water to grow 1 kilo of coffee

11,000 litres of water to make a quarter pounder

5,000 litres of water to make 1 kilo of cheese

1 kg meat → 16000 litres of water

1 kg grain → 1000 litres of water”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альнсу в цілому..*** У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. *** Росія реформує силові структури: відбувається створення Федеральної служби військ Національної Гвардії на базі Внутрішніх військ МВС, Федеральної міграційної служби та Федеральної служби контролю обігу наркотиків.. *** Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування.. ***

mar f Марутян Р.Р.



Одне із давньогрецьких тлумачень безпеки перекладається як володіння ситуацією.

Т. Гоббс 

 

    Сучасний світ переживає масштабні соціально-економічні і політичні трансформації. Відбуваються істотні зміни у духовно-моральній царині: змінюються ціннісні орієнтації, світосприйняття, мотивація людської діяльності. Реалії життя доводять, що одним із найбільш значних наслідків подібних змін є тотальна комерціалізація свідомості, розвиток суспільства масового споживання. Прагнення до накопичення матеріальних благ перетворюється на визначальне кредо буття сучасної людини, витісняючи на периферію гуманітарні, постматеріалістичні цінності.  

      Безпека як потреба

    Потреба в безпеці належить до базисних, першочергових потреб людей і соціальних спільностей, коли життю суспільства, людини, його власності, благополуччю не загрожують будь-які деструктивні чинники. Потреба в безпеці має об'єктивний характер, і реалізується як на індивідуальному, так і на колективному (груповому) рівнях. Слід підкреслити, що на відміну від багатьох інших потреб, потребу у безпеці неможливо повністю задовольнити, оскільки загрози безпеці існують постійно.

  Суб'єктивне усвідомлення потреби знаходить відображення у формі інтересу, стимулюючого і направляючого діяльність людей. Окрім безпосередніх інтересів безпеки (особи, суспільства, держави), пов'язаних з наявністю різних загроз виживанню і існуванню даних суб'єктів, існують життєво важливі інтереси індивідів, соціальних спільностей, народів, націй, що потребують захисту. Їх реалізація забезпечує необхідні умови для повноцінного існування і успішногорозвитку індивідів і соціальних суб'єктів, що відповідає у тому числі потребам їх безпеки. Т.ч. забезпечення безпеки для будь якого суспільства є життєво важливим інтересом. Задоволення даного типу інтересів здійснюють спеціалізовані органи і сили, наділені відповідними функціями і засобами, які у теорії безпеки мають назву системи забезпечення національної безпеки.

     Найважливішою причиною появи держави як організуючого та регулюючого впливу на життєдіяльність людей та суспільні відносини є потреба в безпеці людського співтовариства. Будь яка конструктивна державна політика має своєю найважливішою метою створення сприятливих зовнішніх і внутрішніх умов суспільного розвитку, забезпечення стабільності в діяльності соціальних структур, надійності і керованості всіх основних компонентів соціально-політичного організму, їх захищеності від негативних дій.

     Потреба в самозбереженні і виживанні в умовах реальних загроз, що склалися, як життю окремих індивідів, так і існуванню всього соціуму породжує новий вид суспільних відносин – політичні відносини. Необхідність в координації суспільних відносин, регулюванні протиріч і конфліктів як внутрішніх так і зовнішніх, що несуть загрозу існуванню даного суспільства, стимулюють процес інституціоналізації безпеки як соціального інституту.

        Безпека як цінність

   Безпека як життєво важлива цінність займає особливе місце в ієрархії соціальних цінностей і потребує суспільної регуляції. На основі ціннісних уявлень про безпеку формуються і соціальні інститути. З їх допомогою забезпечується об'єднання розрізнених зусиль індивідів, соціальних прошарків, соціуму в цілому для вирішення загальних завдань на користь самозбереження, виживання і розвитку.

      Безпека, таким чином, виступає як інтеграційний компонент в політичній діяльності.Без врахування безпеки особи, суспільства і держави неможлива ефективна політика. Найвищі цінності відображають фундаментальні стосунки і потреби людей. В той же час ціннісні орієнтації різних суспільних груп і окремих осіб можуть не збігатися, що відображається на їх політичній та соціальній поведінці.

       Людям властиво відчувати свою безпеку або небезпеку на основі тривожних сигналів, що йдуть від органів чуття, інстинктивних реакцій організму, інтуїції, тобто безпека (небезпека) в цьому плані має значення суб'єктивних уявлень індивідів про відсутність (наявність) загроз своєму існуванню. Все це допомагає людині коректувати лінію своєї поведінки і уникати небезпек.

     "Зміни відношення до речей, які тебе турбують, - вказував римський імператор Марк Аврелій (121-180), - і ти будеш від них в безпеці".

       Можливість жити, не піддаючи себе різного роду ризикам і небезпекам, завжди високо цінувалася в людському суспільстві. Це означає, що безпека набуває форми внутрішньої цінності і реалізує себе в індивідуальній і суспільній свідомості. Характерним є те, що ця цінність має універсальний характер і визнається фундаментальною серед всього людства, незалежно від раси, національності, віку, соціального положення людини.

    У мирних умовах, в стабільній соціальній обстановці, цінність безпеки відходить на другий план і не актуалізується. Соціальні потрясіння, лиха, війни, терористичні акти загострюють її значення, виводять її на перше місце.

      Вельми характерними щодо цієї тези є події 11 вересня 2002 р., які змінили суспільну свідомість в США. І для американців цінністьбезпеки - особистої і національної - виявилася вищою за цінність свободи, що мала раніше найвищий статус.

       Питання цінностей в сучасному світі набуває особливу актуальність та стає предметом дослідження науковців різних країн світу.  Так, згідно теорії Рональда Інглгарта, президента Асоціації усесвітнього дослідження цінностей, в ментальності людей в розвинених країнах (перш за все в США) сталися революційні, радикальні зміни, пов'язані із зростанням рівня і якості життя. Дану тезу автор підтверджував емпірично, провівши низьку соціологічних досліджень по всьому світу. Це дозволило Р. Інглгарту прийти такого висновку: в бідних країнах поширені матеріалістичні цінності(перш за все економічна і фізична безпека і соціальний комфорт), в стабільних суспільствах, де економічна і фізична безпека гарантовані державою, увага людей перемикається на інші чинники: якість життя, самореалізацію, участь в політичних, суспільних, екологічних рухах. Тобто в розвинених країнах більше орієнтуються на постматеріалістичні цінності. Молодь, яка дивиться в майбутнє, перш за все на них і зосереджена. Дослідник висунув оптимістичнуідею: разом із зростанням багатства країни — матеріалістичні цінності замінюються на постматеріалістичні, гуманітарні.

       Сучасна соціологія визначає існування традиційних, модерних і постмодерних ціннісних систем. У традиційних суспільствах більшість населення — матеріалісти, які турбуються про фізичневиживання. Модерне суспільство — це суспільство індустріальне. Розвинені країни постмодерні, де перемагають постматеріалістичні цінності. Виходячи з цієї класифікації ціннісних систем, соціологи визначили три ціннісні типи людей: «матеріалісти», «постматеріалісти» та «проміжний тип», в якому об'єднуються цінності, властиві першим двом типам. Наскільки вірна дана теорія можна зрозуміти проаналізувавши дані соціологічних досліджень останніх років в різних країнах на предмет відношення їх громадян до феномену безпеки.

       Так, аналітичний Центр Юрія Льовади (Росія) на замовлення німецького Фонду Фрідріха Наумана провів дослідження за темою «Свобода в Росії». Респондентів запросили відповісти на такі питання: «Як Ви ставитися до свободи і інших демократичних цінностей? Чи є для Вас наявність свободи вирішальною характеристикою для успішного розвитку суспільства?». Соціологи запропонували росіянам цілий список умов і запросили їх обрати з них ті, що на їх думку є важливими для успішного розвитку суспільства.

       На першому місці серед даних умов виявилися «порядок і безпека»,на другому – «правова держава», далі слідують «людська гідність», «соціальна справедливість», «прагнення досягти більшого» і «особиста відповідальність». «Свобода» знаходиться рівно в середині цього списку, на шостому місці. А на останніх місцях – «ринкова економіка», «конкуренція», «відкритість світу і толерантність».

     Порівнюючи дане опитування громадської думки в Росії, з опитуванням, проведеним Фондом Фрідріха Наумана в Германії в 2011 році за такими точно параметрами, Олександр Гарін, професор Європейського Центру стратегічних досліджень імені Джорджа Маршалла, відзначає, що цікавим є той факт, що серед цінностей росіян «безпека і порядок» знаходяться на першому місці, а в Германії на першому місці ліберальні цінності, в першу чергу «свобода» - 77%. В Росії її вважають вищою цінністю тільки 45% населення. Це свідчить, на думку експерта, про те, що громадяни Західної Європи схильні до ліберальних цінностей: свободи, справедливості, рівності. Це, так звані, ідеали епохи Просвітництва, ідеали зрілого свідомого громадянина, для якого держава – це центр підтримки, вона повинна допомогти встати на ноги, дати можливості для самореалізації індивіда, але при тому, держава також дає можливість людині бути незалежним та самостійно забезпечувати своє життя[2].

   Для України вся історія якої була безконечною чергою воєн і важких соціальних випробувань, цінність безпеки завжди належала до первинних, як свідчать останні соціологічні дослідження, вона зберігає своє значення і в даний час.

       В рамках соціологічного опитування населення України, проведеного в травні 2011 року Центром соціальних досліджень «Софія», що отримав назву «Європейське соціальне дослідження», громадяни України більш, ніж громадяни інших європейських країн, демонструють прихильність до «безпеки», «комфортності», «збагачення», «влади», «традицій». І менше – таким цінностям, як «схильність для змін», «самостійність», «доброзичливість»[1]

     На думку професора Е. Головахи для людей з таким ціннісним симптомокомплексом властива потреба в державному захисті, консерватизм і безініціативність в поєднанні із жагою до влади і збагачення. Такі показники визначають переважно традиціоналістську свідомість, яка не характерна для сучасної цивілізованої європейської людини [1].

       У 2013 році на замовлення групи львівських підприємців, директор Інституту історичних досліджень Львівського державного університету імені Івана Франка Ярослав Гріцак, спільно з Євгеном Глібовицьким, співвласником комунікаційного агентства Pro.mova, провели ряд досліджень, які стали основою для розробки стратегії розвитку міста Львів. Провівши дослідження вчений дійшов висновку, що об'єднують Україну в цілому цінності, які гальмують розвиток суспільства. Тобто українців об'єднує не те, чого вони прагнуть, а те, чого вони бояться. Як наслідок - головна цінність українців - безпека, причому неважливо, якою ціною. На думку професора Я. Гріцяка це, можна пояснити складною історією України, і навіть можна знайти позитивний аспект в цій цінності, оскільки вона допомагає нам, наприклад, не піти за кавказьким сценарієм, не створювати гострих соціальних конфліктів[6].

    Таким чином, можна дійти висновку, що у ціннісній системі українського соціуму домінують вітальні цінності, пов'язані з цінністю безпеки. У зв'язку з тим, що рівень життя населення України досить незадовільний, воно турбується про безпеку сім'ї, здоров'я, дітей і добробут. Інакше кажучи, за цінність безпеки у нас виступають до 90% населення, за цінність соціального комфорту – 70% і самореалізації - 60%.

      Ці статистичні данні стають предметом аналізу науковців та предметом уваги з боку державної політики. Так, у щорічному послані Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році» зазначається, що домінування утилітарно-прагматичної моделі світовідчуття є реальною загрозою для особистості, спільноти та природного середовища, оскільки продукує споживацьке ставлення до дійсності загалом. На порядку денному – формування ціннісних засад суспільного буття, без якого українська нація не має шансів на успішний поступ[5, C.153]. Формування нової ціннісної парадигми суспільства вимагає максимальної консолідації зусиль органів влади та інститутів громадянського суспільства. У цьому контексті важливим є конституювання масштабного (стратегічного) мислення, тобто мислення, здатного співвідносити теперішнє з майбутнім, чітко передбачати наслідки поточної діяльності у перспективі.

       Таким чином, швидкі та кардинальні зміни та трансформації в соціально-економічних, культурних пріоритетах українського суспільства після розпаду Радянського Союзу призвели до незворотних та не завжди позитивних змін у суспільній та індивідуальній свідомості, а відповідно і до формування нової системи цінностей що, вочевидь, відобразили дані соціологічних опитувань. У громадян України вибудовується на основі суспільних процесів і під впливом різноманітних зовнішніх чинників своєрідна ієрархія цінностей. Через нестабільність суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, трансформаційні процеси, що надто затягнулися, особливе місце в новій ієрархії цінностей займає цінність безпеки, потреба у захищеності, спокої, добробуті, психологічному, матеріальному та інформаційному комфорті тощо.

        Отже, враховуючи сказане вище, доходимо висновку, що сучасне українське суспільство є модерним, індустріальним суспільством з аграрним і постіндустріальним (інформаційним) доважками. Серед громадян України переважають цінності закритого суспільства, які орієнтовані на безпеку та виживання. Це гальмує інноваційний розвиток країни та процес її модернізації. Треба усвідомити той факт, що жодні сміливі соціальні реформи не будуть схвально сприйматися суспільством та мати ефективні наслідки, якщо, не буде змінюватися суспільна свідомість та ціннісні орієнтири населення.


Список літератури:

 1. Головаха Є., Горбачик А. Тенденції соціальних змін в Україні та Європі: за результатами «Європейського соціального дослідження» 2005–2009. – К.: Інститут соціології НАН України, 2010. – С. 114–115.Читать целиком: http://www.dialogs.org.ua/ru/project/page22691.html

2. Как относятся россияне к ценностям свободы. – Радиопрограмма Радиосвобода. - 28.06.2012. – Режим доступу: http://www.svoboda.org/content/transcript/24629393.html

3. Кириченко И.Ценности как указатели наших действий//Зеркало недели. – 2012, 7 декабря. – Режим доступу: http://www.dialogs.org.ua/ru/periodic/page28141.html

4. Левцун А. Украинский менталитет и европейская цивилизация. - Режим доступу: http://www.dialogs.org.ua/ru/project/page22691.html

5. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році : Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. – К. : НІСД, 2013. – 576 с.

6. Ярослав Грицак о том, как перезагрузить город и его жителей. – //Инвестгазета. – №18. – 28 мая 2013.

 


[1] Результати опитування населення України, яке проводилося Центром соціальних досліджень «Софія» з 22 по 30 березня 2011 р. во всіх областях, АР Крим, містах Київ та Севастополь. Всього було опитано 2022 респондента у віці від 18 рокі та старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографінимиознаками (стать, вік, тип населеного пункту та регіон проживання). Метод проведення опитування – інтервю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.

 

Марутян Р.Р., кандидат історичних наук, доцент,

Національна академія державного управління при Президентові України