UkrEngRus

“During the past 3 centuries human population has increased tenfold to 6000 million and fourfold in the 20th century

• Cattle population increased to 1400 million (one cow/family) by a factor of 4 during the past century

• There are currently some 20 billion (20,000 million) of farm animals worldwide

• Urbanisation grew more than tenfold in the past century almost half of the people live in cities and megacities

• Industrial output increased 40 times during the past century; energy use 16 times

• Almost 50 % of the land surface has been transformed by human action”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Fish catch increased 40 times

• The release of SO2 (110 Tg/year) by coal and oil burning is at least twice the sum of all natural emissions;

over land the increase has been 7 fold, causing acid rain, health effects, poor visibility and climate changes due to sulfate aerosols

• Releases of NO to the atmosphere from fossil fuel and biomass burning is larger than its natural inputs, causing regional high surface ozone levels

• Several climatically important ”greenhouse gases” have substantially increased in the atmosphere, eg.

CO2 by 40 %, CH4 by more than 100 %.”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Water use increased 9 fold during the past century to 800 m3 per capita / year;

65 % for irrigation, 25 % industry, ~10 % households

It takes 20, 000 litres of water to grow 1 kilo of coffee

11,000 litres of water to make a quarter pounder

5,000 litres of water to make 1 kilo of cheese

1 kg meat → 16000 litres of water

1 kg grain → 1000 litres of water”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альнсу в цілому..*** У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. *** Росія реформує силові структури: відбувається створення Федеральної служби військ Національної Гвардії на базі Внутрішніх військ МВС, Федеральної міграційної служби та Федеральної служби контролю обігу наркотиків.. *** Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування.. ***

gmo 

Короленко В.В., Ісаєнко Р.М.

 

РИЗИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИМИ ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ

    Відповідно до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні,           випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»,  біологічна безпека – це стан середовища життєдіяльності  людини, при  якому  відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних,  фізичних) на біологічну структуру  і  функцію  людської особи  в  теперішньому  і майбутніх поколіннях,  а також відсутній незворотній негативний  вплив  на  біологічні  об'єкти  природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини. В свою чергу, частина загальної біологічної безпеки - генетична безпека  -  визначена як стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродній вплив на людський геном, відсутній  будь-який неприродній вплив на геном об'єктів біосфери, а   також    відсутній    неконтрольований    вплив на  геном сільськогосподарських     рослин     і     тварин,     промислових мікроорганізмів,  який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей. Цим же Законом генетично модифікований  організм (ГМО) визначено як будь-який  організм,  у  якому  генетичний  матеріал  був змінений  за  допомогою  штучних  прийомів переносу генів,  які не відбуваються у природних умовах. Продукцією, отримана  з використанням ГМО, вважається будь-яка продукція, в тому числі харчові  продукти  та  корми,  технологія  виробництва  якої передбачає використання ГМО на будь-якому етапі. Основними принципами державної політики в  галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:

 vпріоритетність збереження  здоров'я    людини   і   охорони навколишнього природного  середовища  у  порівнянні  з  отриманням економічних переваг від застосування ГМО;

 vзабезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях;

 vконтроль за  ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом;

 vзагальнодоступність інформації про потенційні  ризики від застосування  ГМО,  які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо  дотримання  біологічної  і  генетичної безпеки;

 vдержавна підтримка  генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної  і  генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях.

    Встановити остаточно безпечність будь-яких харчових продуктів достовірно неможливо. Втім, генетично-модифіковані продукти проходять докладні дослідження всіма доступними методами, оскільки існує цілком реальна можливість ризиків для здоров’я, пов’язаних із вживанням генетично модифікованої їжі. Такі ризики можна поділити на кілька груп: харчові алергії, харчові отруєння (токсичність), зміни геному людей.

  Харчові алергії

    Алергенність генетично модифікованої їжі – потенційний ризик для здоров’я при її вживанні. Кінцевим результатом генетичної модифікації харчових рослин та тварин є синтез нового білка. Теоретично, кожний білок може потенційно запустити алергічну реакцію. Чутливість до алергенів часто залежить від генетичної схильності. Точний розрахунок алергічного потенціалу харчових білків неможливий. Проте, кожен генно-модифікований організм, перш ніж потрапити до споживача у вигляді генно-модифікованої їжі, проходить процедуру оцінки його алергійного потенціалу. Тести передбачають оцінку білкової послідовності з відомими алергенами, стабільність білка під час переварювання, тести за допомогою крові від чутливих до алергену індивідуумів, тести на тваринах.

   Якщо продукт, що може потрапити в їжу, в процесі розробки демонструє алергічні властивості, запит на його комерціалізацію може бути відкликаний. Наприклад, в 1996 році компанія Pioneer Hi-Bred розробляла кормову сою з підвищеним вмістом амінокиcлоти метіоніну. Для цього використали ген бразільського горіху, який мав алергічні властивості. Розробку продукту було припинено, оскільки існує ризик, що кормова соя може випадково потрапити на стіл до споживача.

   Інший приклад потенційно-алергенного продукту — кормовий сорт Bt-кукурудзи «StarLink», розроблений Aventis CropScience шляхом модифікації генами бактерії  Bacillus thuringiensis (Bt). Регулюючі органи США – APHIS (Department of Agriculture' s Animal and Plant Health Inspection Service – Департамент інспекції впливу на здоров’я сільськогосподарських тварин та рослин), EPA (Environmental Protection Agency – Агентство промислового захисту) та FDA (Food and Drug Administration - Адміністрація у справах ліків та продуктів харчування) - дозволили продаж насіння «StarLink» із застереженням, що культура не повинна бути використана для споживання людиною. Обмеження базувалось на тестах, які демонстрували гірші перетравлювальні якості білка. Невдовзі зерно кукурудзи «StarLink» було знайдене в продуктах харчування. 28 осіб звернулись до медичних установ з підозрою на алергічну реакцію. Однак, чиновники CDC (Centers for Disease Control and Prevention – Центри контролю та профілактики захворювань США) прийшли до висновку, що докази підвищеної чутливості до білка Bt-кукурудзи «StarLink» відсутні. Але з 2001 року культивування сорту припинено.

   А в 2005 році австралійська компанія CSIRO розробила пасовищний горох, стійкий до комах-шкідників. Експериментальні дослідження продемонстрували алергічні враження легенів у мишей при потраплянні в їжу такого гороху. Подальша розробка цього сорту була негайно припинена.

  Сучасний аналіз на алергенність генно-модифікованих продуктів значно докладніший, ніж аналіз будь-яких інших продуктів. Крім того, постійний моніторинг ГМО надає змогу відслідкувати їхню присутність у випадку, коли подібна алергія раптом буде встановлена.

 Харчові отруєння

     Окремі продукти генів ГМО можуть демонструвати токсичні властивості. В 1999 році опублікована стаття угорського дослідника А.Pusztai щодо токсичності генно-модифікованої картоплі для щурів. В геном картоплі було вбудовано ген лектину з підсніжника з метою підвищити стійкість до шкідника-нематоди. Згодовування отриманої картоплі щурам продемонструвало токсичні властивості. Опублікування цих даних супроводжувалося гучним скандалом. Розробка трансгенної картоплі з геном лектину припинена.

     Сучасна методологія допуску трансгенних організмів передбачає хімічний аналіз складу в порівнянні з конвенційними продуктами та досліди на експериментальних тваринах («Guidance document for the risk assessment of genetically modified plants and derived food and feed by the Scientific Panel on Genetically Modified Organisms (GMO)» - «Керівний документ з оцінки ризиків генетично модифікованих рослин та отриманих з них продуктів харчування та кормів, розроблений Науковою групою з генетично модифікованих організмів (ГМО)», 2004-2006, Європейське відомство по безпеці харчових продуктів, EFSA). Окремим предметом дискусії є дизайн експериментів на тваринах. Російська дослідниця І.Єрмакова провела дослідження на щурах, яке, на її думку, демонструє патологічний вплив генно-модифікованої сої на репродуктивні якості тварин (2006). В той же час перевірка її результатів іншими дослідниками не показали вірогідності таких висновків (зокрема, MarshallA., 2007).

     В 2009 році опубліковані дослідження de Vendômois JS, Roullier F, Cellier D, Séralini GE, щодо оцінки токсичного впливу трансгенних сортів кукурудзи NK 603, MON 810, MON 863 на здоров'я щурів. Дослідники опрацювали результати годування щурів, отримані корпорацією Monsanto для сортів NK 603 та MON 810 в 2000 році та Covance Laboratories Inc для сорту MON 863 в 2001 році. Висновки свідчили про гепатотоксичність вживання цих генно-модифікованих сортів. Після цього Наукова група ГМО EFSA висунула ряд критичних зауважень до обраного статистичного методу обчислення та висновків, наведених у статті. EFSA дійшла висновку, що результати, продемонстровані групою Séralini, не дають підстав для перегляду попередніх висновків про безпеку харчових продуктів, отриманих з трансгенних сортів кукурудзи NK 603, MON 810 та MON 863. Крім того, дослідження групи Séralini викликали обурення з боку компанії Monsanto та інституції з безпеки продуктів харчування в Новій Зеландії та Австралії (FSAANZ), а також Французької асоціації біотехнологів рослин (AFBV) і французької Вищої Ради з біотехнології (FHCB). Ці організації розпочали кампанію по звинуваченню групи Séralini в безпідставних атаках на біотехнологію, а також в його некомпетентності і вимагали їх звільнення з роботи.

     На захист G.E. Séralini  виступили багато науковців, які висловили протест проти такої тактики компаній та їх урядового лоббі. Під листом протесту, датованим 5 травня 2010 року, підписалося 640 вчених з різних країн світу. Підбадьорений громадською підтримкою, професор Séralini вирішив відстоювати свої честь і гідність у суді. Він подав позов на керівників французької асоціації біотехнологів рослин (AFBV). Справа розглядалася більше трьох місяців. Суд Парижа, взявши до уваги, що AFBV продає патенти на використання продуктів біотехкомпаній і має тісні комерційні зв'язки з аграрними компаніями, а професор Séralini і його колеги виступають як незалежні експерти, які не мають комерційних інтересів в даних питаннях і висловлюють свої наукові та громадянські позиції, своїм рішенням від 19 січня 2011 року призначив AFBV сплатити штраф і судові витрати.

  Тим часом відважний Séralini поставив довготривалий дворічний (замість звичайних 90 днів) експеримент щодо віддалених наслідків впливу кукурудзи NK 603 на організм лабораторних щурів. У своїй новій статті «Віддалена токсичність гербіциду Раундап та Раундап-толерантної генетично-модифікованої кукурудзи», опублікованій в  номері 11 журналу «Food and Chemical Toxicology» за 2012 рік, він доводить появу гігантських пухлин і передчасної смерті у значної кількості таких тварин.

Зміни геному внаслідок горизонтального переносу генів від ГМО до споживача

      Поширення генетично-модифікованої їжі стимулювало вивчення подальшої долі генетичного матеріалу, вжитого з продуктами. В процесі травлення під дією шлункового соку 95% ДНК деградує до окремих нуклеотидів, 5% у вигляді фрагментів довжиною від 100 до 400 нуклеотидів досягають кишечника. Оскільки в процесі виготовлення генно-модифікованих організмів широко використовують конститутивні промотори, які здатні включати гени і в клітинах організму людини, то залишається ризик, що фрагменти генетичного матеріалу ГМО, які кодують промотори, вбудуються в геном людини й активують сплячі гени.

    Експерименти на тваринах німецьких дослідників Hohlweg U, Doerfler W. (2001) показали, що непереварена ДНК будь-якої їжі здатна проникати в кров, поступати в печінку і навіть проникати через плацентарний бар'єр. Вбудовування фрагментів чужорідної ДНК в геном потомства не спостерігалось.

 Захист прав споживачів, пов’язаних із вживанням ГМО

   Захист українських споживачів від недоброякісних генетично-модифікованих продуктів та захист власне права громадян обирати для харчування звичайні або генетично-модифіковані продукти жорстко регламентовано Законом «Про захист прав споживачів»,  п.6 ст. 15 якого передбачає: «Інформація про продукцію повинна містити: позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів».  Україна стала першою державою у світі, яка зобов'язала виробників та імпортерів харчових продуктів вказувати позначення «без ГМО» в маркуванні всіх, без винятку, харчових продуктів, навіть тих, у яких ГМО не може бути ні теоретично, ні практично. Компаніями-гравцями ринку харчових продуктів лобійовано прийняття 3 жовтня 2012 року Кабінетом Міністрів України законопроекту, згідно з яким маркуватиметься лише та продукція, яка містить ГМО, за що відповідальність нестиме виробник чи імпортер цих продуктів.

   Хоча це цілком логічна пропозиція, проте, насторожує той факт, що досі жодна компанія не зареєструвала на українському ринку жодного продукту, що містить ГМО. Достовірність цього викликає певні сумніви. 

     Залишається не вирішеним питання контролю за ввезенням в Україну  продукції з вмістом ГМО. Так, за інформацією Державної митної служби України час від часу на кордоні вилучається така продукція. В жовтні 2012 року було вилучено велику партію нідерландського корму для свійських тварин, який імпортований з Німеччини до України на адресу вітчизняного підприємства для виробництва сухого молока. Яка кількість такої продукції , яку споживають люди, залишається в тіні - невідомо.

    Цікаво відзначити, що в сусідній Росії Федеральна служба по нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини (Росспоживнагляд) у вересні 2012 року тимчасово призупинила ввезення генетично-модифікованої кукурудзи до поглибленого вивчення питання її безпечності.

   Оскільки компанії-лідери виробництва продукції з ГМО досить впливові на світових ринках, окремим особам чи організаціям довести їх діяльність, що негативно впливає на безпеку населення країни, її природних ресурсів практично неможливо. Приклад такої нерівної боротьби показав той же Seralini. Одним з перших такий  прецедент створив Percy Schmeiser, канадський фермер та селекціонер. Він став для всього світі символом опору жорсткій політиці, яку проводила транснаціональна компанія – виробник ГМО Monsanto. Він подав позов на компанію, вимагаючи визнати запатентовані генні вставки, які містять генетично-модифіковані культури, джерелом генетичного забруднення, і виграв його. Також Schmeiser порушив питання про небезпеку, пов’язану з виробництвом генетично-модифікованого насіння. Це стосується так званої технології «Термінатор». В рослину потрапляють «гени-термінатори», які стерилізують насіння. «Ген-термінатор» можна підсадити у всі форми життя, навіть людині. Перебуваючи в Києві у листопаді 2008 року, Percy Schmeiser наголосив: «Варто лише запустити в живу природу нову форму життя – і її вже не зупинити!» 2 жовтня 2007 р. йому було присвоєно Альтернативну Нобелівську премію (Right Livelyhood Award) за внесок у боротьбу із загрозою благополуччю сільгоспвиробників та біорізноманіттю, яку спричинює діяльність біотехнологічних корпорацій – поширювачів ГМО.

   Підсумовуючи сказане, можемо констатувати: передбачити реальний віддалений вплив будь-якого генетично-модифікованого організму на інші живі істоти поки що важко. Наші втручання у молекулярні механізми спадковості досі залишаються багато в чому емпіричними. Принципово такі ж проблеми властиві й іншим штучним чи напівштучним реплікативним системам, зокрема, наприклад, нанотехнологічним. Саме проблемам нанотехнологічної біобезпеки плануємо присвятити наступний матеріал.

 

Короленко В.В.

Головне управління охорони здоров'я Київської облдержадміністрації, к.мед.н., ак. Європейської академії дерматології і венерології

Ісаєнко Р.М. 

Головне управління охорони здоров'я Київської облдержадміністрації, м.держ.упр.