UkrEngRus

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

За час свого існування людство безповоротно знищило біля 300 млрд. т кисню, замінивши його шкідливими сполуками, з яких кисень вже не може утворитися.

На Землі приведено у повну непридатність для ведення сільського господарства 1,5 – 2,0 млрд. га раніше родючих ґрунтів.

В результаті антропогенної діяльності температура атмосфери з початку XХ сторіччя зросла приблизно на 2 – 3 градуси за Цельсієм.

Наша цивілізація за станом технологій, можливостями біосфери досягла критичної межі через перенаселеність планети.***

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

В Україні протягом року в атмосферу надійшло 6,7 млн.т забруднюючих речовин, на підприємствах України утворилось 419,2 млн. т небезпечних відходів. З природних водних об’єктів України забрано 14,8 млрд. м3 води, у водойми скинуто 1,7 млрд. м3 забруднених стоків.

Різко знизився загальний рівень здоров’я населення України. У 2015 році  померло 594 тис. 800 осіб, народилось 411 тис. 800 осіб.

Україна віднесена до групи країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз.

В Україні ВІЛ-інфіковані 185 147 осіб, хворі на СНІД 38 455 осіб.***

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

Зростання обсягів нелегальної міграції в Україну становить реальну загрозу для суспільної безпеки. Україна входить у першу п’ятірку країн, де проживають міжнародні мігранти (6,8 млн. осіб).

Нелегальні мігранти здійснюють на території України кримінальні злочини, загострюють санітарно-епідеміологічну ситуацію.

Зростає рівень криміналізації суспільства. В Україні протягом 2015 року виявлено 5 млн. 651 тис. 824 злочина, засуджено 947тис. 983 особи.***

Загрози самозбереженню та розвитку людини:

В Україні порушуються права і свободи людини. Правоохоронними органами застосовуються необґрунтовані затримання та арешти.

Широко розповсюджене незаконне насильство для отримання зізнання у скоєнні злочину.

Порушуються права власності, зокрема, незаконні захвати земель або іншої власності всупереч закону.

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альянсу в цілому..***У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. ***Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування..***Євросоюз створить новий Генеральний директорат з питань оборони, промисловості та космосу для допомоги у фінансуванні, розвитку та розгортанні збройних сил..***

 

There are no translations available.

korolenkoКороленко В.В.

Новою редакцією «Стратегії національної безпеки України» конкретизовано та уточнено сьогоденні реалії безпекового середовища України, в якому важливе місце посідають медико-соціальні загрози. Ці загрози прямо чи опосередковано впливають на всі інші чинники, які діють на національній безпеоквій «арені», оскільки тією чи іншою мірою вони впливають на так звану «якість населення», змінюючи економічний, політичний, соціальний клімат суспільства. Людина як найважливіший економічний чинник є основою всіх макро- та мікроекономічних процесів, її «рентабельність» та «собівартість» в даній державі визначають здатність цієї держави успішно протистояти зовнішнім та внутрішнім безпековим ризикам.

 

Указом Президента України від 8 червня 2012 року № 389/2012 затверджено прийняту Радою національної безпеки і оборони України нову редакцію «Стратегії національної безпеки України». Цей документ конкретизував та уточнив з урахуванням нових реалій сьогодення ряд положень Стратегії, яка діє в нашій державі з 2007 року. Важливе місце в ній посідають медико-соціальні аспекти, адже людські ресурси – найважливіший чинник, від стану та розвитку якого залежать всі інші аспекти безпекового середовища. Медико-соціальні загрози національній безпеці поділені на зовнішні та внутрішні. Серед чинників, що загрожують глобальній міжнародній стабільності та негативно позначаються на безпековому середовищі України, до медико-соціальних належить надмірне антропогенне навантаження на довкілля, що зумовлює збільшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, і як наслідок - глобальні зміни клімату, зростання дефіциту продовольства, питної води, небезпечні техногенні аварії, пандемії, що загрожують населенню і потребують додаткових ресурсів для реагування на них. Безперечно, вплив зовнішніх загроз тоді виявляється ефективним, коли для цього є сприятливе підґрунтя у внутрішньому середовищі. Суспільство, стабільне економічно, політично, демографічно, має більші шанси відбити такі загрози ззовні.

 

У внутрішньому безпековому середовищі України виділені дві групи медико-соціальних проблем, що загрожують національній безпеці.

 

Соціально-демографічна криза:

 

  • скорочення чисельності населення через погіршення його здоров'я, низьку якість життя, недостатній рівень народжуваності, високу смертність, а також відтік громадян України за кордон;
  • поширення соціальних хвороб, зокрема наркоманії, алкоголізму, туберкульозу, ВІЛ-СНІДу, епідемій, небезпечних інфекційних захворювань;
  • зростаючий дефіцит трудових ресурсів, старіння населення, низька економічна активність і недооцінка реальної вартості робочої сили.

 

Цю групу медико-соціальних безпекових ризиків можна віднести до групи біоекономічних, оскільки вони прямо пов’язані з так званою «якістю населення». Стосовно цієї групи проблем засновник біоекономіки С.А. Томілін поставив ряд питань: "Як кількість вироблених людських життів впливає на їх якість і життєву" рентабельність? Яка економічна цінність того людського матеріалу, який створює всі інші цінності? Які повинні бути витрати, щоб підняти його кваліфікацію, який суспільний дохід вони забезпечать ? Чи може сучасна "дешева" людина бути джерелом виробництва значних матеріальних цінностей? " І таким чином відповів на ці питання: "Без значних витрат, які мають своїм завданням підвищення кваліфікації людської енергії, будуть мало рентабельні і ті витрати, які виробляються державою на придбання та поліпшення знарядь виробництва… при дешевій "собівартості" людина не може створити більш-менш значних як товарних, так і суспільних цінностей ".

 

Наявність небезпечних екологічних і техногенних викликів і загроз:

 

  • зношеність основних фондів, зокрема об'єктів підвищеної небезпеки, комунальної інфраструктури населених пунктів, очисних споруд підприємств;
  • надмірний антропогенний вплив на територію України та техногенна перевантаженість;
  • недостатньо раціональне використання природних ресурсів, радіоактивне, хімічне та біологічне забруднення довкілля, наявність проблеми транскордонних забруднень;
  • недостатній контроль за ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій та матеріалів, збудників хвороб, використанням генетично модифікованих організмів.

 

Наведена група ризиків характеризує середовище біологічного існування людини, створюючи загрозу самому існуванню людини як біологічної істоти. Попередження виникнення та усунення впливу таких ризиків – першочергове завдання державного регулювання охорони здоров’я, на що звертали увагу вже досить давно. Так, видатний організатор медицини М.І. Пирогов підкреслював: «Майбутнє належить медицині попереджувальній», а основоположник наукової гігієни Ф.Ф. Ерісман «Вміння усувати санітарні недуги суспільства вірніше рятує від хвороби і смерті, ніж всі рецепти і ліки разом узяті… профілактичний напрямок в медицині здобуде блискучу перемогу над чисто лікарськими тенденціями». Саме на засадах пріоритетності профілактичної медицини, особливо на первинній ланці надання медичної допомоги, реалізується зараз реформа галузі охорони здоров’я на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", розробленої Комітетом економічних реформ при Президентові України. Аналогічні цілі зазначено у Щорічному Посланні Президента України В.Ф. Януковича до Верховної Ради України «Модернізація України – наш стратегічний вибір» (2011): «Зміцнення здоров’я населення потребує державної політики, спрямованої на розвиток соціальних ресурсів здоров’я, що здійснюватиметься на національному, регіональному, індивідуальному рівнях у спосіб здійснення реформи системи охорони здоров’я, формування відповідної нормативно-правової бази, забезпечення міжвідомчого та міжгалузевого співробітництва, реалізації національних програм зміцнення здоров’я, удосконалення податкових важелів, пропагування здорового способу життя, формування у населення мотивації до покращання здоров’я з використанням засобів масової інформації, освіти та виховання».

 

Резюмуючи, слід зазначити, що чинна редакція «Стратегії національної безпеки України» визначає всі реально діючі медико-соціальні загрози, які існують як у зовнішньому, так і внутрішньому безпековому середовищі. Необхідно консолідувати дії всіх небайдужих суспільних сил, щоб мінімізувати названі ризики, забезпечити позитивний розвиток Української держави та підвищити якість життя населення. 

 

Короленко В.В.

Головне управління охорони здоров'я Київської облдержадміністрації,к.мед.н., ак. Європейської академії дерматології і венерології.