UkrEngRus

“During the past 3 centuries human population has increased tenfold to 6000 million and fourfold in the 20th century

• Cattle population increased to 1400 million (one cow/family) by a factor of 4 during the past century

• There are currently some 20 billion (20,000 million) of farm animals worldwide

• Urbanisation grew more than tenfold in the past century almost half of the people live in cities and megacities

• Industrial output increased 40 times during the past century; energy use 16 times

• Almost 50 % of the land surface has been transformed by human action”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Fish catch increased 40 times

• The release of SO2 (110 Tg/year) by coal and oil burning is at least twice the sum of all natural emissions;

over land the increase has been 7 fold, causing acid rain, health effects, poor visibility and climate changes due to sulfate aerosols

• Releases of NO to the atmosphere from fossil fuel and biomass burning is larger than its natural inputs, causing regional high surface ozone levels

• Several climatically important ”greenhouse gases” have substantially increased in the atmosphere, eg.

CO2 by 40 %, CH4 by more than 100 %.”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist***

“Water use increased 9 fold during the past century to 800 m3 per capita / year;

65 % for irrigation, 25 % industry, ~10 % households

It takes 20, 000 litres of water to grow 1 kilo of coffee

11,000 litres of water to make a quarter pounder

5,000 litres of water to make 1 kilo of cheese

1 kg meat → 16000 litres of water

1 kg grain → 1000 litres of water”

Paul Crutzen

Dutch Nobel prize winning atmospheric chemist

Воєнна доктрина РФ в переліку загроз містить розширення НАТО і нарощування можливостей США та альнсу в цілому..*** У Стратегії Національної безпеки США дії Росії кваліфіковані як агресія що потребує протидії.. *** Росія реформує силові структури: відбувається створення Федеральної служби військ Національної Гвардії на базі Внутрішніх військ МВС, Федеральної міграційної служби та Федеральної служби контролю обігу наркотиків.. *** Глави оборонних відомств країн ЄС погодили новий план оборони і безпеки та домовилися створити новий штаб і спільні сили швидкого реагування.. ***

korolenkoКороленко В.В.

Новою редакцією «Стратегії національної безпеки України» конкретизовано та уточнено сьогоденні реалії безпекового середовища України, в якому важливе місце посідають медико-соціальні загрози. Ці загрози прямо чи опосередковано впливають на всі інші чинники, які діють на національній безпеоквій «арені», оскільки тією чи іншою мірою вони впливають на так звану «якість населення», змінюючи економічний, політичний, соціальний клімат суспільства. Людина як найважливіший економічний чинник є основою всіх макро- та мікроекономічних процесів, її «рентабельність» та «собівартість» в даній державі визначають здатність цієї держави успішно протистояти зовнішнім та внутрішнім безпековим ризикам.

 

Указом Президента України від 8 червня 2012 року № 389/2012 затверджено прийняту Радою національної безпеки і оборони України нову редакцію «Стратегії національної безпеки України». Цей документ конкретизував та уточнив з урахуванням нових реалій сьогодення ряд положень Стратегії, яка діє в нашій державі з 2007 року. Важливе місце в ній посідають медико-соціальні аспекти, адже людські ресурси – найважливіший чинник, від стану та розвитку якого залежать всі інші аспекти безпекового середовища. Медико-соціальні загрози національній безпеці поділені на зовнішні та внутрішні. Серед чинників, що загрожують глобальній міжнародній стабільності та негативно позначаються на безпековому середовищі України, до медико-соціальних належить надмірне антропогенне навантаження на довкілля, що зумовлює збільшення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, і як наслідок - глобальні зміни клімату, зростання дефіциту продовольства, питної води, небезпечні техногенні аварії, пандемії, що загрожують населенню і потребують додаткових ресурсів для реагування на них. Безперечно, вплив зовнішніх загроз тоді виявляється ефективним, коли для цього є сприятливе підґрунтя у внутрішньому середовищі. Суспільство, стабільне економічно, політично, демографічно, має більші шанси відбити такі загрози ззовні.

 

У внутрішньому безпековому середовищі України виділені дві групи медико-соціальних проблем, що загрожують національній безпеці.

 

Соціально-демографічна криза:

 

  • скорочення чисельності населення через погіршення його здоров'я, низьку якість життя, недостатній рівень народжуваності, високу смертність, а також відтік громадян України за кордон;
  • поширення соціальних хвороб, зокрема наркоманії, алкоголізму, туберкульозу, ВІЛ-СНІДу, епідемій, небезпечних інфекційних захворювань;
  • зростаючий дефіцит трудових ресурсів, старіння населення, низька економічна активність і недооцінка реальної вартості робочої сили.

 

Цю групу медико-соціальних безпекових ризиків можна віднести до групи біоекономічних, оскільки вони прямо пов’язані з так званою «якістю населення». Стосовно цієї групи проблем засновник біоекономіки С.А. Томілін поставив ряд питань: "Як кількість вироблених людських життів впливає на їх якість і життєву" рентабельність? Яка економічна цінність того людського матеріалу, який створює всі інші цінності? Які повинні бути витрати, щоб підняти його кваліфікацію, який суспільний дохід вони забезпечать ? Чи може сучасна "дешева" людина бути джерелом виробництва значних матеріальних цінностей? " І таким чином відповів на ці питання: "Без значних витрат, які мають своїм завданням підвищення кваліфікації людської енергії, будуть мало рентабельні і ті витрати, які виробляються державою на придбання та поліпшення знарядь виробництва… при дешевій "собівартості" людина не може створити більш-менш значних як товарних, так і суспільних цінностей ".

 

Наявність небезпечних екологічних і техногенних викликів і загроз:

 

  • зношеність основних фондів, зокрема об'єктів підвищеної небезпеки, комунальної інфраструктури населених пунктів, очисних споруд підприємств;
  • надмірний антропогенний вплив на територію України та техногенна перевантаженість;
  • недостатньо раціональне використання природних ресурсів, радіоактивне, хімічне та біологічне забруднення довкілля, наявність проблеми транскордонних забруднень;
  • недостатній контроль за ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій та матеріалів, збудників хвороб, використанням генетично модифікованих організмів.

 

Наведена група ризиків характеризує середовище біологічного існування людини, створюючи загрозу самому існуванню людини як біологічної істоти. Попередження виникнення та усунення впливу таких ризиків – першочергове завдання державного регулювання охорони здоров’я, на що звертали увагу вже досить давно. Так, видатний організатор медицини М.І. Пирогов підкреслював: «Майбутнє належить медицині попереджувальній», а основоположник наукової гігієни Ф.Ф. Ерісман «Вміння усувати санітарні недуги суспільства вірніше рятує від хвороби і смерті, ніж всі рецепти і ліки разом узяті… профілактичний напрямок в медицині здобуде блискучу перемогу над чисто лікарськими тенденціями». Саме на засадах пріоритетності профілактичної медицини, особливо на первинній ланці надання медичної допомоги, реалізується зараз реформа галузі охорони здоров’я на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", розробленої Комітетом економічних реформ при Президентові України. Аналогічні цілі зазначено у Щорічному Посланні Президента України В.Ф. Януковича до Верховної Ради України «Модернізація України – наш стратегічний вибір» (2011): «Зміцнення здоров’я населення потребує державної політики, спрямованої на розвиток соціальних ресурсів здоров’я, що здійснюватиметься на національному, регіональному, індивідуальному рівнях у спосіб здійснення реформи системи охорони здоров’я, формування відповідної нормативно-правової бази, забезпечення міжвідомчого та міжгалузевого співробітництва, реалізації національних програм зміцнення здоров’я, удосконалення податкових важелів, пропагування здорового способу життя, формування у населення мотивації до покращання здоров’я з використанням засобів масової інформації, освіти та виховання».

 

Резюмуючи, слід зазначити, що чинна редакція «Стратегії національної безпеки України» визначає всі реально діючі медико-соціальні загрози, які існують як у зовнішньому, так і внутрішньому безпековому середовищі. Необхідно консолідувати дії всіх небайдужих суспільних сил, щоб мінімізувати названі ризики, забезпечити позитивний розвиток Української держави та підвищити якість життя населення. 

 

Короленко В.В.

Головне управління охорони здоров'я Київської облдержадміністрації,к.мед.н., ак. Європейської академії дерматології і венерології.